Шевченківські дні

Щовесни, коли тануть сніги,

 І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм… пам’ять Шевченка.

 Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т. Г. Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини».

Поезію Шевченка люблять усі народи. У багатьох оселях наших земляків сьогодні побачиш портрет Шевченка, заквітчаний вишитим рушником. А на столі, поряд із хлібом, лежить книга його поезій – «Кобзар».

 Отож, протягом Шевченківських днів, які проводили класоводи і учні початкових класів, не одноразово   перегортались сторінки життя Т. Г. Шевченка, бо  саме  березневим днем 200 років тому, принесли у хату до кріпака Шевченка лелеки малого хлопчика, якого назвали Тарасом. Хлопчика, слава про якого пережила його на сотні літ.

Першокласники разом з вчителями і батьками створювали свою першу книжечку про сім’ю Шевченка; другокласники провели виховний захід і інсценізовано – конкурсну програму, в яку було включено конкурс віршів про Т.Г.Шевченка серед учнів 3, 4 – х класів. В усіх класах проходили уроки позакласного читання, поетичні хвилинки, інтелектуальні змагання ,виставка малюнків до творів поета.

[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]