Висновок інституційного аудиту

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЛУЦЬКА ГІМНАЗІЯ № 18

ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Україна, 43024, Волинська обл., місто Луцьк, ПРОСПЕКТ ВІДРОДЖЕННЯ, будинок 20А,

тел. (0332)250437

СКОРОХОД Сергій Андрійович

 (найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, телефон / П.І.Б. керівника)

Ідентифікаційний

код юридичної особи за ЄДРПОУ

1

3

3

6

9

0

4

3

Засновник юридичної особи

ЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА

Ідентифікаційний

код засновника юридичної особи за ЄДРПОУ

3

4

7

4

5

2

0

4

Юридична адреса

Поштовий індекс

4

3

0

2

5

Україна, 43025, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ

Телефон

(0332) 777 983

БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 19

Факс

(0332) 777 947

(область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу)

E-mail

office@lutskrada.gov.ua

Фактичне місцезнаходження

 (область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку)

Поштовий індекс

4

3

0

2

5

Телефон

(0332) 777 983

Факс

(0332) 777 947

Е- mail

office@lutskrada.gov.ua

Прізвище, ім’я, по батькові керівника закладу освіти

СКОРОХОД Сергій Андрійович

Строки проведення інституційного аудиту

15.02-23.02.2022

19.05-20.05.2022

Розпорядчий документ, на виконання якого проводився інституційний аудит

Наказ від

11.02. 2022 року

 № 01-07/08,

наказ від

17.05. 2022 року № 01-07/21

Реєстраційний номер акта, складеного за результатами проведення інституційного аудиту

№ 01-07/08-02/1

Загальна кількість працівників на день перевірки

125

З них педагогічних працівників

95

Загальна кількість здобувачів освіти на день перевірки

1317

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

1.1. Забезпечення, здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

Під час спостереження за освітнім середовищем експерти відзначили, що територія закладу освіти чиста та охайна, відсутнє нагромадження сміття, будівельних матеріалів, на окремих ділянках ростуть багаторічні дерева й кущі, облаштовано квітник, регулярно здійснюється прибирання та очищення пішохідних доріжок. Забезпечено освітлення у вечірній і нічний час.

Будівля та споруди відмежовані від проїжджої частини, огороджені комбінованою металевою сіткою, яка в окремих місцях частково або повністю зруйнована, та потребує відновлення. Через територію закладу освіти відкритий прохід для сторонніх осіб, проте забезпечено недопущення несанкціонованого заїзду транспорту. Асфальтове покриття перед входом до школи частково пошкоджене, тому є потреба в його реконструкції.

За результатами інтерв’ю з керівником та спостереження за освітнім середовищем встановлено, що з метою недопущення сторонніх осіб у приміщення школи на вході чергують технічні працівники або чергові вчителі, адміністрацією закладу освіти щоденно здійснюється огляд за дотриманням безпечності освітнього середовища. У вестибюлі та на коридорах встановлено відеонагляд, що дає можливість керівнику закладу здійснювати постійний контроль.

Спортивна зона вуличної території закладу освіти включає: міні- футбольне поле із штучним покриттям, тренажерне містечко, спортивні майданчики із твердим та трав’яним покриттям, на яких розміщене гімнастичне обладнання, споруди для ігрових видів спорту та майданчики для рухливих ігор молодших школярів. На ігрових майданчиках для учнів 1-4 класів відсутні тіньові навіси.

Переважна більшість батьків (81 %) та здобувачів освіти (85 %) задоволені облаштуванням території закладу освіти. Проте наявність невдоволених батьків (19 %) та учнів (15 %), свідчить про необхідність проведення певних заходів з метою покращення умов для безпечного й комфортного перебування учнів на території школи.

В закладі забезпечується повітряно-тепловий режим, належне освітлення, здійснюється щоденне вологе прибирання всіх приміщень згідно з санітарними вимогами, проводиться провітрювання класних кімнат. В усіх класах та навчальних кабінетах встановлено металопластикові енергозберігаючі вікна, проведено комплексну реконструкцію електроосвітлення й заміну його на основі діодних ламп. Питний режим здійснюється з урахуванням карантинних обмежень: учні мають доступ до питної води з індивідуальним посудом (одноразові стаканчики або персональні пляшки), який приносять з дому або купують в їдальні чи в закладах торгівлі біля школи; в окремих класах з ініціативи батьків встановлено кулери.

Наявні санітарні вузли, що відокремлені для здобувачів початкової та старшої школи, для хлопців і дівчат, працівників закладу освіти. Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані, забезпечені рідким милом, туалетним папером і електросушарками для рук.

Чистотою та обладнанням туалетних кімнат задоволена переважна більшість опитаних здобувачів освіти (84 %) й батьків (83 %).

Наявні стенди/плакати з інформацією щодо дотримання гігієнічних вимог, організовані місця для обробки рук антисептичними засобами.

Під час спостереження за освітнім середовищем з’ясовано, що в будівлі закладу забезпечено контрастне, рельєфне маркування на стінах та підлозі, наявні візуалізація призначення приміщень й вказівники.

Усі педагогічні працівники забезпечені робочими місцями в учительських кімнатах по кафедрах та спеціальних приміщеннях, що наявні при навчальних кабінетах.

Кількість учнів перевищує проєктну потужність закладу освіти, а кількість учнів в окремих класах більше наповнюваності, визначеної Законом України «Про повну загальну середню освіту», однак адміністрацією вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу (навчання проводиться у дві зміни, організовано розподіл класів на групи, оптимально складено розклад занять, функціонують групи подовженого дня). Розклад складається з урахуванням забезпечення можливості розміщення класів та груп в повноцінних приміщеннях за принципом наскрізного робочого дня. При цьому кожна паралель класів (або окремий клас) приходить на свою визначену годину. Всі ці заходи дають можливість не порушувати безпеку і комфорт учасників освітнього процесу. Проте у коридорах школи відсутні місця та осередки для активного відпочинку учнів.

Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень. Для освітнього процесу використовуються 40 класів та навчальних кабінетів.

За результатами спостереження за освітнім середовищем і навчальними заняттями з’ясовано, що в закладі наявні навчальні кабінети, лабораторії, приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми й забезпечення освітнього процесу: кабінети початкової ланки, 2 кабінети інформатики (30 робочих місць), математики,             2 кабінети української мови і літератури, фізики (34 робочих місця), хімії (34 робочих місця), біології (34 робочих місця), географії,                  2 майстерні, кабінет обслуговуючої праці, спортивна зала, гімнастична та актова зали, бібліотека, медичний кабінет, кабінет психолога та соціального педагога, учительські кімнати по кафедрах, кабінети директора й заступників. Навчальні меблі у класних кімнатах відповідають віковим особливостям дітей, враховується специфіка освітнього процесу. Однак, за результатами спостереження за освітнім середовищем та вивчення документації з’ясовано, що кабінети фізики, хімії, біології не в повній мірі забезпечені навчальним, демонстраційним і лабораторним обладнанням. Матеріально-технічну базу кабінетів природничого циклу необхідно оновити та поповнити.

Для потреб закладу використовуються: 2 мультиборди, 34 екрани (проектори), 51 ноутбук, 33 персональні комп’ютери, 11 телевізорів. Можна зробити висновок, що в навчальних кабінетах в основному вистачає необхідного обладнання, дидактичних засобів для успішного виконання теоретичної та практичної частин освітньої програми.

Майже всі учні (96 %) та батьки (93 %) вважають вестибюлі, рекреації, навчальні кабінети та класні кімнати чистими й облаштованими. Проте експерти відзначили, що спортивна зала закладу вже потребує ремонту. Енергозберігаючі вікна встановлено  лише в навчальних приміщеннях.

Належна увага приділяється питанням безпеки життєдіяльності та охорони праці. З метою підвищення рівня безпечності освітнього процесу, спрямованого на виключення випадків травматизму, як серед працівників, так і серед здобувачів освіти, в закладі діє триступеневий адміністративно-громадський контроль. Керівництво організацією триступеневого контролю здійснюють директор закладу та голова комітету профспілки. Перший ступінь адміністративно-громадського контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо охорони праці здійснюють вчителі-предметники, завідувачі кабінетів хімії, фізики, біології, інформатики, навчальних майстерень, спортивного залу, вчитель предмета «Захист України» щоденно, до початку занять. Другий ступінь контролю здійснюють інженер з охорони праці та громадський інспектор з охорони праці, уповноважений профспілковою організацією один раз на місяць. Третій ступінь контролю здійснює директор закладу спільно з головою профспілкового комітету та службою охорони праці один раз на 3 місяці.

В закладі освіти розроблені й затверджені Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійних захворювань, комплексні заходи щодо поліпшення безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу та запобігання дитячого травматизму, Положення про службу охорони праці, Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці.

Перед початком навчального року створюється постійно діюча технічна комісія з обстеження приміщень і споруд, яка проводить обстеження стану приміщень та інженерних комунікацій закладу, території закладу, встановлює відповідність обладнання в навчальних кабінетах вимогам безпеки й виробничої санітарії, справність обладнання і надійність кріплення споруд в спортивних залах, на спортивних майданчиках та мініфутбольному полі. Результати всіх видів оглядів оформлюються актами.

В закладі облаштовані куточки з охорони праці, безпеки життєдіяльності, у відведених місцях розміщено плани-схеми евакуації учнів та працівників з приміщень. Усі необхідні журнали реєстрації інструктажів з охорони праці, журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, інструкції з правил безпеки в кабінетах наявні й ведуться відповідно до вимог законодавства. Питання щодо збереження життя і здоров’я учнів заслуховуються на нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради, на батьківських зборах. Проводяться Тижні знань з основ безпеки життєдіяльності, Тижні охорони праці та Місячники з безпеки життєдіяльності (2 рази на рік). В закладі проводяться інструктажі, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, згідно з затвердженим Тематичним планом та Програмою навчання, яка включає в себе тему: «Надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку». Неодноразово проводились навчання щодо надання першої медичної допомоги з Волинською організацією парамедиків «Тиводар».

Учасники освітнього процесу ознайомлені (підтвердили 97 % опитаних учнів і 99 % опитаних педагогічних працівників) та дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Результати анкетування показали, що майже всі педагогічні працівники (99 %) знають та дотримуються алгоритму дій у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу чи раптового погіршення їх стану здоров’я та вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Функціонує їдальня з харчоблоком на 200 місць, встановлено рукомийники, диспенсери з рідким милом та електрорушники, наявні відповідні меблі і посуд. Чисті та регулярно підлягають вологому прибиранню столи, стільці, місця для видачі готових страв, приміщення їдальні. Столи належним чином сервіруються, наявне щоденне та перспективне меню.

За кошти державного та місцевого бюджетів організоване безкоштовне харчування для дітей пільгових категорій: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей, дітей військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до чинного законодавства України, співробітників правоохоронних органів на період їх відрядження для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, дітей загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО або учасників здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, дітей із числа внутрішньо переміщених осіб та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. За потреби організовується дієтичне харчування. Харчування для здобувачів освіти організовано Луцьким комбінатом шкільного та студентського харчування шляхом аутсорсингу. В закладі розроблено та затверджено План заходів щодо організації гарячого харчування учнів. Процес харчування контролюється дирекцією, медичним працівником, бракеражною комісією та батьківським комітетом школи.

Анкетування батьків показали, що близько половини учнів (56 %) харчуються в їдальні постійно або іноді, 82 % опитаних батьків, діти яких харчуються, задоволені харчуванням. Основновними причинами незадоволених батьків (18 %) є те, що страви приготовані не смачно (53 %), короткотривалі перерви не дають можливості для прийому їжі (26 %), у меню відсутні свіжі овочі (23 %). Анкетування здобувачів освіти показали, що більшість учнів, що харчуються (64 %), вважають їжу в їдальні смачною й корисною, 32 % учнів не харчуються в їдальні взагалі, переважно через те, що приносять бутерброди з дому (78 %), мала тривалість перерв (14 %), це дорого (12 %). Майже всі (91 %) педагогічні працівники задоволені умовами організації харчування в закладі освіти.

Навчальні приміщення закладу освіти забезпечені доступом до мережі Інтернет (мають покриття WI-FІ), що дає можливість використовувати електронні освітні платформи, під час підготовки та проведення занять. У освітньому процесі використовуються ліцензійні програми, наявне антивірусне програмне забезпечення. У кабінетах інформатики на комп’ютерах вчителів встановлені програми керування класом, які дозволяють обмежити доступ учнів під час уроків до сторонніх ресурсів, проте не всі комп’ютери закладу освіти  облаштовані технічними засобами та інструментами контролю для безпечного користування мережею Інтернет. За результатами інтерв’ю з директором встановлено, що в закладі організовуються профілактичні заходи, спрямовані на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі: на сайті та на дошках оголошень розміщені правила безпечного користування Інтернетом, проводяться години спілкування з учнями з даного питання, інформаційна робота з батьками. Необхідно відмітити значну наповненість сторінки на офіційному сайті «Безпека дітей в Інтернеті». Контроль за роботою учнів в Інтернеті забезпечується вчителями. Доступ до шкільного Інтернету захищений паролями.

94 % опитаних здобувачів освіти поінформовані щодо безпечності користування мережею Інтернет. Проте лише близько половини опитаних батьків (53 %) вважають, що в закладі проводиться робота з батьками щодо безпечного використання мережі Інтернет та попередження кібербулінгу. Це свідчить про необхідність додаткового інформування батьків з даного питання.

У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Практичний психолог і соціальний педагог проводять заняття, анкетування, спостереження, використовують діагностичні методики для учнів 1-го та 5-го класів, а також новоприбулих учнів щодо покращення адаптаційного процесу. З учнями, які мають низький рівень адаптації, практичний психолог проводить індивідуальну роботу та надає консультації батькам. На сайті закладу розміщено поради батькам з успішної адаптації учнів. Практично всі батьки (97 %) вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти.

З метою максимальної адаптації у новому колективі, для забезпечення сприятливого психологічного мікроклімату адміністрація практикує індивідуальні бесіди з новоприбулими вчителями, зокрема обговорюються проблеми, що виникають в адаптаційний період. Усі педагогічні працівники (100 %) стверджують, що здійснюються заходи (відвідування уроків вчителів-наставників, інших досвідчених вчителів, індивідуальні методичні консультації), які допомагають їм адаптуватися до нових умов праці.

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Розроблені, затверджені та оприлюднені на офіційному сайті План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в КЗ «Луцька гімназія № 18» (далі – План заходів), Положення про порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у початковій школі, що проводяться систематично. Здійснюється робота щодо виявлення, реагування та запобігання проявам булінгу (цькуванню), дискримінації, а саме: діагностична (анкетування, соціометрія), консультативна, просвітницько-профілактична (години спілкування з учнями, зустрічі з батьками), перегляд презентацій, відео, організація зустрічей з представниками ювенальної превенції, благодійною організацією Переображення». Питання слухається на нарадах при директору, педагогічних радах, семінарах класних керівників. До розроблення Плану заходів долучалися заступники директора, практичний психолог, соціальний педагог, представники учнівського самоврядування. Результати опитування вчителів засвідчили, що педагогічні працівники створюють в класі атмосферу рівності, доброзичливості, взаємодопомоги (91 %), власним прикладом навчають дітей толерантному ставленню та взаємоповазі (91 %), проводять класні години, інформаційно-роз’яснювальну роботу (49 %) задля запобігання проявам дискримінації в закладі освіти. В анкетуванні учні зазначили, що інформацію про те, що таке булінг, інші форми насильства, вони отримують переважно від вчителів та класних керівників (93 %), з інтернету та соціальних мереж (80 %), від психолога/соціального педагога (79 %). Проте лише близько половини опитаних батьків стверджують, що з ними проводилась робота з попередження і зниження дискримінації (49 %) та насилля (51 %), а 12 % та 10 %, відповідно, взагалі не були на таких заходах. Результати анкетування батьків свідчать про необхідність активізації роботи щодо їх інформування з даного питання.

Практично всі опитані учні (93 %) стверджують, що почуваються безпечно і психологічно комфортно у закладі освіти. Більшість учнів (78 %) йдуть до школи охоче, в піднесеному настрої. Основними причинами небажання відвідувати заклад освіти є необхідність рано вставати (83 %), наявність днів тижня, перевантажених складними предметами (73 %), великий обсяг домашніх завдань. Робота, що проводиться у закладі для створення безпечного освітнього середовища, є регулярною та ефективною, оскільки майже всі учні, які були залучені до анкетування, дали негативні відповіді на питання щодо психологічного (92 %), фізичного (98 %) та економічного насильств (99 %). Педагогічні працівники (100 %) задоволені освітнім середовищем й умовами праці в закладі. Отже, учасники освітнього процесу вважають освітнє середовище безпечним та психологічно комфортним.

99 % педагогічних працівників в анкетуванні стверджують, що з метою виявлення ознак булінгу (цькування) та запобігання його проявам у закладі регулярно проводяться навчання, інформаційно-просвітницька робота за участю представників правоохоронних органів, відповідних служб та організацій, інших фахівців з питань запобігання булінгу для представників усіх цільових груп: батьки, учні, педагоги. Керівництво та педагогічні працівники підвищують кваліфікацію з питань виявлення ознак булінгу, іншого насильства й запобігання йому, обмінюються досвідом у фахових спільнотах, ознайомлені з нормативно-правовими документами.

У закладі освіти розроблені (за участі учнівського самоврядування) та оприлюднені на сайті, розміщені на шкільному стенді правила поведінки здобувачів освіти, що ґрунтуються на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці. За результатами опитування, учасники освітнього процесу (96 % учнів,
97 % батьків і 100 % вчителів) ознайомлені з правилами та дотримуються їх.

Вивчення документації показало, що ведеться постійний облік за відвідуванням учнями школи. Класні керівники забезпечують контроль щодо відсутності дітей (перебувають на постійному зв’язку з батьками таких дітей, інформують адміністрацію про причини відсутності). У разі відсутності дитини на заняттях протягом 10 днів підряд без поважних причин, адміністрація повідомляє управління соціальних служб сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради.

З метою налагодження ефективної роботи укладено меморандуми про співпрацю з інспектором ювенальної превенції та Волинським обласним благодійним фондом «Преображення», розроблено та затверджено План спільних заходів КЗ «Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради Волинської області», сектору ювенальної превенції Луцького відділу ГУ НП у Волинській області, службою у справах дітей Луцької міської ради, управлінням соціальних служб сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради з метою попередження правопорушень та злочинів серед неповнолітніх.

В закладі відсутні заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників та інших осіб, що свідчить про ефективність профілактичної роботи.

Психологічна служба проводить системну роботу з реагування та запобігання булінгу, іншого насильства (години спілкування, заняття з елементами тренінгу, батьківські збори, наявні інформаційні куточки, розповсюдження пам’яток та ін.). Майже усі учасники освітнього процесу зазначили, що не мали потреби або у разі потреби отримують психологічну та соціально-педагогічну допомогу від практичного психолога і соціального педагога (95 % опитаних учнів, 98 % педагогічних працівників,       97 % батьків), що свідчить про те, що в закладі освіти створено освітнє середовище, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Не забезпечено безперешкодний доступ до будівлі та приміщень закладу освіти. На вході в будівлю відсутній пандус та кнопка виклику в приміщення для маломобільних груп населення. Архітектурно-маршові сходи при вході та у навчальному корпусі не придатні для використання особами з обмеженими можливостями та людьми з інвалідністю. На поверхах є можливість вільного та зручного переміщення між навчальними кабінетами, туалетними кімнатами, гардеробом. Частина навчальних кабінетів й туалетних кімнат мають безпороговий прохід, проте вони не пристосовані для пересування в них на інвалідному візку. В закладі відсутня ресурсна кімната. Санітарний вузол для осіб, які пересуваються на інвалідному візку, також відсутній. Виходячи з вищесказаного можна констатувати, що у закладі освіти забезпечено безперешкодний доступ лише до окремих навчальних приміщень. У школі на час проведення інституційного аудиту відсутні класи з інклюзивним навчанням.

Освітній простір містить елементи дизайну та осередки, які мотивують здобувачів освіти до пізнавальної діяльності, та сприяють формуванню наскрізних умінь і ключових компетентностей учнів. На першому й другому поверхах у вестибюлях і коридорах, в навчальних кабінетах наявні мотивуючі написи, презентація успіхів учнів, інформаційні стенди. Експертами, під час спостереження за навчальними заняттями, відмічено, що більшість вчителів використовують наявне обладнання й засоби навчання з метою активізації пізнавальної діяльності. Активно застосовують на уроках спортивний інвентар, візуалізацію корисної інформації (карти, графіки, формули тощо), комп’ютерну техніку, мультимедійне обладнання, Інтернет, як засоби реалізації діяльнісного підходу до навчання. Анкетування учнів підтвердило цю інформацію: постійно використовується спортивний інвентар (99 %) та спортивна зала (96 %), мультимедійне обладнання (96 %), комп’ютерна техніка (88 %),  Інтернет (83 %), візуалізація корисної інформації (карти, графіки, формули тощо) (81 %). Значно рідше педагогічні працівники використовують лабораторне обладнання (52 %), наочність (муляжі, моделі, макети, гербарії, колекції (52 %), що може свідчити про лише часткове забезпечення навчальних кабінетів цим обладнанням та наочністю.

У закладі функціонує бібліотека, в якій наявний читальний зал, комп’ютерна техніка та доступ до мережі Інтернет. Ресурси бібліотеки використовуються під час проведення навчальних занять і позаурочних заходів. Створені у бібліотеці осередки сприяють організації самостійної індивідуальної, групової роботи в рамках освітнього процесу. Анкетування учнів засвідчило, що 30 % учнів відвідують бібліотеку для самопідготовки та консультацій, 13 % учнів – під час зустрічей з письменниками, виставок учнівських робіт, іншої культурної діяльності, однак, 55 % учнів приходять лише для отримання необхідної літератури, а 29 % учнів взагалі не користуються бібліотекою. Отже, результати анкетування учнів засвідчили, що бібліотека ще не стала повноцінним центром інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

1.1.

достатній

1.2.

достатній

1.3.

потребує покращення

За напрямом 1.: достатній

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання

За результатами вивчення педагогічної діяльності вчителів, опитування та вивчення документації встановлено, що у закладі освіти забезпечується відкритість і прозорість інформації про систему оцінювання результатів навчання. Інформацію про критерії, правила й процедури оцінювання навчальних досягнень учнів оприлюднено на сайті школи, у змісті освітньої програми, інформаційних стендах у навчальних кабінетах, в усній формі від педагогічних працівників та у блогах 2 педагогів.

За даними анкетування педагогів встановлено, що переважна більшість вчителів (91 %) використовують критерії, запропоновані МОН України, більше половини (59 %) – розробляють самостійно для кожного обов’язкового виду роботи, а також вчителі (38 %) використовують критерії, розроблені іншими педагогами. Учнів про критерії оцінювання педагоги інформують у різний спосіб: на початку навчального року (82 %), перед вивченням кожної теми (85 %), пояснюють індивідуально (61 %), розміщують на веб-сайті закладу (43 %).

Результати спостереження за проведенням навчальних занять засвідчили, що переважна більшість педагогів інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання їх результатів навчання. Однак, не всі педагоги озвучували критерії оцінювання домашніх завдань для здобувачів освіти.

Аналіз анкет здобувачів освіти свідчить, що учні отримують інформацію про критерії оцінювання результатів їх навчання від учителів, як на початку навчального року або семестру (54 %), так і під час виконання різних видів робіт на уроках (40 %), лише          4 % учнів інформацію отримують тільки у разі звернення до вчителя. Достатньо високий рівень інформування підтверджує переважна більшість опитаних батьків (87 %), які стверджують, що отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів. Водночас, 8 % батьків лише іноді отримують інформацію, а 5 % – ніколи не отримували такої інформації. Це свідчить про необхідність додаткового інформування батьків щодо критеріїв, правил та процедур оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

У ході спостереження за проведенням навчальних занять відстежуються показники, які свідчать про застосування системи оцінювання, спрямованої на реалізацію компетентнісного підходу: здійснюється оцінювання на основі цілей та критеріїв; учням надається час для обдумування; відповіді учня супроводжуються уточнювальними запитаннями; надаються додаткові пояснення (за необхідності); забезпечується зворотний зв'язок щодо якості виконання завдань; використовуються прийоми самооцінювання і взаємооцінювання; відзначають досягнення учнів, підтримують у них бажання навчатися; добирають домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями.

Навчальний процес організовано ефективно, що спонукає кожного учня бути активним його учасником. Більшість вчителів на навчальному занятті створюють атмосферу, за якої учні не бояться ставити запитання, робити помилки, дається можливість вибору рівня завдань і напрямків навчальної діяльності, добирають домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями та озвучують критерії його оцінювання.

Переважна більшість опитаних учнів (94 %) та батьків
(97 %) вважають оцінювання результатів навчання учнів справедливим та об’єктивним, доброчесним (96 %), неупередженим (82 %), а 65 % опитаних здобувачів освіти вказали в анкетах, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що я можу отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують. Однак, 7 % не в повній мірі задоволені поясненнями вчителя та аргументацією виставлення оцінок.

2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня

За результатами вивчення документації та інтерв’ю із заступниками директора встановлено, що в закладі освіти двічі на рік проводяться моніторинги рівня навчальних досягнень учнів з усіх предметів інваріантної складової навчального плану. Моніторинги, що проводяться в закладі, переважно є аналізом результатів підсумкових контрольних робіт, аналізом балу семестрового оцінювання з певного предмета. Результати проведених моніторингів розглядаються на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднаннях, координаційних радах на паралелях класів, де заслуховуються питання особливостей оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, приймаються рішення щодо корекції професійної діяльності молодих педагогів, удосконалення оцінювання результатів навчання учнів та розробляються заходи підвищення рівня якості знань.

Відповідно до аналізу спостережень за проведенням навчальних занять встановлено, що переважна більшість учителів використовують у своїй роботі систему формувального оцінювання, відстежують особистісний поступ учнів, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися. Педагоги спрямовують учнів до того, щоб вони визначали собі освітні цілі, формулювали очікування від власної роботи, у взаємозв’язку з цими цілями та очікуваннями здійснювали самооцінювання та взаємне оцінювання результатів навчання.

Самоаналіз вчителями власної педагогічної діяльності свідчить, що педагоги найчастіше використовують такі аспекти формувального оцінювання: заохочення, інтерактивні вправи, встановлення зворотнього зв’язку, індекс-карти, створення ситуації успіху, рефлексія, використання портфоліо.

Аналіз відповідей учнів під час анкетування свідчить про те, що здобувачі освіти систематично та у різний спосіб отримують зворотній зв’язок від вчителів. Найчастіше педагоги пояснюють і аргументують виставлені оцінки, заохочують до подальшого навчання, аналізують допущені помилки та визначають шляхи покращення результатів навчання. Респонденти зазначили, що їх результати навчання оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок (58 %), відстеження індивідуального прогресу в навчанні (34 %).

Результати анкетування вчителів засвідчили, що для оцінювання результатів навчання учнів педагоги закладу використовують підсумкове (62 %), взаємне оцінювання учнів (76 %), поточне (72 %), формувальне (87 %), самооцінювання учнями (87 %). Під час оцінювання переважна більшість вчителів (85 %) аналізують рівень засвоєння учнем/ученицею навчальної теми, прослідковують динаміку результатів навчання учня/учениці з предмету (87 %), з'ясовують та аналізують її причини, визначають сильні сторони учня/учениці та розвивають їх (84 %), вважають, що роблять на заняттях все можливе, щоб діти вчилися успішно (68 %)

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання. Аналіз результатів анкетування педагогічних працівників свідчить про те, що педагоги надають підтримку здобувачам освіти у навчанні: переважна більшість педагогів (95 %) мотивують їх до вивчення предмету, створюючи ситуацію успіху під час навчальних занять; дають можливість учням висловлювати власну думку, сприймають їхні погляди, підтримують ініціативи (94 %); створюють на заняттях атмосферу взаємоповаги, творчості, співпраці (95 %); за потреби надають індивідуальні консультації (86 %). Більшість (66 %) вчителів розробляють різнорівневі завдання та пропонують дітям самостійно обрати рівень складності, а близько половини (36 %) беруть участь у розробці та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.

На думку переважної більшості учнів, вчителі надають їм необхідну допомогу у навчальній діяльності, що встановлено за результатами анкетування здобувачів освіти: вчителі поважають їх (92 %), підтримують (90 %) і вірять у їхній успіх (90 %), допомагають (96 %). Ця інформація підтвердилася під час спостереження за навчальними заняттями: експерти засвідчили, що переважна більшість учнів відповідально ставляться до процесу навчання, із зацікавленням працюють під час проведення навчального заняття, співпрацюють між собою. Відчувається бажання учнів не підвести вчителя, виконати все правильно. Учні охоче відповідали, підносили руки. Більшість педагогів відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання навчатися, дають можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.

Про відповідальне ставлення до процесу навчання повідомили переважна більшість опитаних здобувачі освіти (87 %), більшість з них вважає, що заклад освіти цю відповідальність розвиває, проте є (12 %), які заперечують і вважають, що школа не сприяє відповідальному ставленню до навчання.

За результатами анкетування (82 %)  опитаних учнів вважають, що результати їхнього навчання залежать від особистої праці та наполегливості, 74 % – від рівня викладання, 37 % – від їхньої праці та батьків, які мотивують їх до навчання, 29 % - від об’єктивного чи необ’єктивного оцінювання моїх навчальних досягнень.

Спостереження за навчальними заняттями показали, що більшість вчителів застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів на різних етапах уроку. Це підтверджує,  переважна більшість опитаних педагогічних працівників, які зазначили під час анкетування про використання прийомів самооцінювання (87 %) та взаємооцінювання (76 %) на уроках, та відповіді учнів, які пройшли анкетування (про використання даних елементів формувального оцінювання зазначили переважна більшість (83 %) опитаних учнів).

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

2.1.

достатній

2.2.

високий

2.3.

достатній

За напрямом  2.: достатній

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

Самоаналіз власної педагогічної діяльності засвідчив, що вчителі розробляють календарно-тематичне планування, з урахуванням сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу, формування ключових компетентностей учнів й відповідно до освітньої програми закладу. При розробленні календарно-тематичного планування, педагоги використовують рекомендації Міністерства освіти і науки України (98 %), зразки, що пропонуються фаховими виданнями (67 %), розробки з інтернет-сайтів і блогів, що стосуються викладання конкретного предмету (47 %), а також практикують спільну роботу з колегами (68%), спираються на власний досвід (54 %). Переважна більшість вчителів самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення, аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану.

Узагальнення результатів самоаналізу професійної діяльності показало, що всі вчителі застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Водночас, за результатами спостережень за проведенням навчальних занять встановлено, що більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями та уміннями: спілкування державною мовою, математична грамотність, навчання впродовж життя, компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, здатність спілкуватися іноземними мовами, культурна, громадянська та соціальна компетентності. Це забезпечується шляхом дослідження, постановки проблемних питань, виконання індивідуальних і групових завдань. Проте недостатньо уваги приділяється формуванню таких компетентностей як екологічна, інноваційна, поза увагою залишилася компетентність підприємливості та фінансової грамотності.

Як зазначено в інтерв’ю із заступниками директора, педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти. Також абсолютна більшість педагогів використовує диференційований підхід до здобувачів освіти: надають індивідуальні та групові консультації, аналізують виконання завдань, розробляють диференційовані завдання, з урахуванням здібностей, інтересів, можливостей кожного учня, проводять індивідуальні заняття, бесіди, як для покращення рівня їх навчальних досягнень, так і для поглибленого вивчення предметів або для різнобічного розвитку учнів, про що свідчить вивчення форм самоаналізу вчителями власної професійної діяльності. Педагоги відстежують індивідуальну освітню траєкторію здобувачів освіти на сторінці учня в Classroom та на інших електронних платформах, проводять онлайн тестування учнів, використовуючи Classtime для миттєвої візуалізації рівня розуміння навчального матеріалу, співпрацюють з психологічною службою.

Більшість педагогічних працівників створюють і використовують власні освітні ресурси: роздатковий дидактичний матеріал, відеоматеріали, презентації, тестові завдання тощо. Здебільшого вчителі публікують свої матеріали на сайті школи та освітній платформі «Освітні горизонти», окремі педагоги ведуть блоги. Результати анкетування педагогічних працівників свідчать, що вчителі поширюють власний педагогічний досвід: у матеріалах та\або виступах на конференціях (69 %), у професійних спільнотах соціальних мереж (44 %) та у фахових виданнях (40 %), публікаціях на вебсайті закладу (32 %), освітніх онлайн платформах (16 %), у блогах (15 %), тощо. Не мають оприлюднених розробок 8 % педагогів, що не сприяє поширенню їх педагогічного досвіду та розвитку професійної майстерності.

Спостереження за проведенням навчальних занять засвідчили, що переважна більшість учителів використовують зміст навчального предмету для формування у здобувачів освіти суспільних цінностей, виховання патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів, розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи, загальнолюдські цінності. Проте недостатню увагу педагоги приділяють питанням гігієни під час освітнього процесу (вправи для збереження зору, постави, пальчикова гімнастика, фізкультхвилинки тощо).

Переважна більшість педагогічних працівників застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі, електронні освітні ресурси, медіаресурси, обладнання й засоби навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів та формування ключових компетентностей. Інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителями на різних етапах педагогічної діяльності, як при підготовці, так і при проведенні навчального заняття: електронні презентації й аудіозаписи, як допоміжний засіб візуалізації навчального матеріалу; демонстрація навчального відеоконтенту задля глибшого засвоєння, розширення осмислення та уявлення, урізноманітнення освітнього матеріалу; використання електронних підручників, відеофрагментів, тестів в режимі онлайн, інтерактивні картки. Для зворотнього зв’язку з учнями вчителі використовують Google Form, Reflexion Form, Padlet, Wordword, GeoGebra, Desmos. Заклад освіти використовує Google Clasrom для створення індивідуальних або групових завдань, а Google Meet для організації дистанційного навчання. Окремі педагоги використовують Kahoot, Plickers для завдань на аудіювання, читання, граматики та ведуть власні блоги для позакласної роботи, розробляють інтерактивні вправи на платформі Learning Apps та використовують відеоуроки для пояснення нової теми («Нова школа»).

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Результати вивчення документації та анкетування педагогічних працівників показали, що вчителі постійно підвищують власний професійний рівень і педагогічну майстерність. Для власного професійного розвитку переважна більшість педагогів здійснюють підвищення рівня фахової майстерності у формі курсів в інституті післядипломної освіти (93 %), самоосвіти (92 %), онлайн курсів (77 %), методичних семінарів (69 %), тренінгів, та майстер-класів (63 %), конференцій (43 %). Впродовж останніх років педагоги закладу освіти для професійного зростання обирали такі напрямки: використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (82 %), методичні аспекти викладання предметів та курсів (67 %), форми організації освітнього процесу (59 %), безпечне освітнє середовище (51 %), психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій (47 %), інклюзивне навчання (37 %), формування у здобувачів освіти громадянської позиції (37 %), законодавче забезпечення освітнього процесу (36 %), ділове українське мовлення (10 %), профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти (10 %).

За результатами вивчення документації, форми вивчення педагогічної діяльності, інтерв’ю із заступниками директора встановлено, що більшість педагогів здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у реалізації освітніх проєктів, залучаються до роботи як освітні експерти. Зокрема, впроваджують STEM-освіту, модульно-блочне навчання, авторську школу «Навчаємо інтерактивно», реалізовують проєкти: Go Camp, eTvinning, «Інновації тіловиховання», «Я –дослідник». Двоє учителів англійської мови – тренери Британської Ради з питань впровадження нових методів навчання в Новій Українській школі для вчителів не тільки англійської мови, а й інших дисциплін, один учитель – фасилітатор Британської Ради, один учитель є автором підручників французької мови для 1-4 класів, четверо учителів англійської мови є авторами підручника для 8 класу, двоє учителів англійської мови – авторами книги для учнів «Мій герой – це ти». Учителі іноземних мов беруть участь у експертизі нових підручників для освітніх закладів України. Один вчитель став призером регіонального етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2021». П’ятеро учителів є постійними лекторами ВІППО. У початковій школі працює четверо сертифікованих учителів.

3.3. Налагодження співпраці зі учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

Освітня діяльність закладу ґрунтується на засадах педагогіки партнерства, довіри, доброзичливості, взаємної підтримки між вчителями та учнями. За результатами анкетування встановлено, що думка здобувачів освіти вислуховується і враховується вчителями під час проведення навчальних занять: враховується з більшості навчальних предметів (68 %), враховується з окремих навчальних предметів (28 %), педагоги нав’язують свою думку та практично не враховують їх думку (3 %).

Аналіз педагогічної діяльності й спостереження за навчальними заняттями показали, що всі педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу. Комунікація всіх вчителів націлена на те, щоб кожен учень відчував себе особистістю, прослідковується повага вчителя до кожної дитини, її цілей, запитів та інтересів. Тому формують певну навчальну проблему та організовують спільно з учнями роботу над її розв’язанням, завдання чи вправи, що пропонуються учням, враховують їхні життєві інтереси та запити. Діяльність педагогів на заняттях орієнтована на розвиток творчої активності здобувачів освіти, творчого мислення, вміння застосовувати критичне мислення в нових умовах.

За результатами вивчення документації, анкетування учасників освітнього процесу, спостереження за навчальними заняттями встановлено, що в закладі освіти сплановані та реалізуються заходи, які передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками здобувачів освіти в різних формах (через індивідуальну роботу консультування, анкетування, заповнення Свідоцтв досягнень учнів та надання рекомендацій) та забезпечено постійний зворотній зв’язок, про що стверджує 65 % опитаних батьків, а 12 % респондентів зазначають, що такий зв’язок прослідковують іноді.

Під час анкетування батьки вказали, що у розв’язанні проблемних ситуацій з дітьми у закладі освіти вони найчастіше розраховують на допомогу класного керівника (відповіли 97 % респондентів), менше на допомогу директора та педагогів (по 16 %), шкільного психолога (20 %), інших батьків (8 %), соціального педагога та заступника директора (по 3 %).

Інформування батьків про діяльність закладу здійснюється різними способами: від класного керівника (92 %), на батьківських зборах (76 %), через спільноти в соціальних мережах (28 %), рідше через сайт (15 %) та інтерактивну платформу (2 %).

Налагоджено конструктивну співпрацю між педагогічними працівниками шляхом обміну досвідом, взаємовідвідування уроків, наставництва. Надається методична підтримка колегам, якщо вони її потребують. За результатами анкетування всі педагоги вважають, що психологічний клімат сприяє їхній співпраці.

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

Результати вивчення педагогічної діяльності та анкетування педагогічних працівників показали, що більшість педагогів закладу освіти діють на засадах академічної доброчесності. Інформування учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності відбувається наскрізно: під час проведення навчальних занять, шляхом оприлюднення Положення про систему та механізми забезпечення академічної доброчесності на сайті закладу освіти, за допомогою наочної інформації в класних кімнатах.

З метою забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності педагоги завжди вказують використане джерело (зазначили 99 % опитаних педагогічних працівників), оцінюють результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено (87 %), проводять бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками та унеможливлюють списування (56 %), проводять бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками (60 %), вказують колегам на плагіат (5 %). Проте, під час спостережень за навчальними заняттями прослідковується, що використовуючи електронні освітні ресурси на уроках, зокрема презентації, окремі педагоги не вказували джерел інформації, не зазначали авторство. Це може свідчити про формальне відношення окремих педагогів до формування культури академічної доброчесності в учнів.

Результати анкетування педагогів свідчать, що для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед учнів більшість педагогів (93 %) проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, також знайомлять учнів із основами авторського права (76 %), на уроках дають такі завдання, які унеможливлюють списування (44 %), використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності (40 %).     Результати анкетування учнів підтверджують регулярне проведення педагогами бесід про важливість дотримання академічної доброчесності (77 %), водночас частина респондентів (20 %) стверджують, що такі бесіди проводяться, але нерегулярно. Лише 2% здобувачів освіти відповіли, що подібні заходи в закладі не проводяться і вони взагалі не розуміють, про що йдеться, або проводяться на початку навчального року (1 %). Це свідчить про необхідність проведення додаткових інформативних заходів щодо дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час навчальних занять і в позаурочний час.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

3.1.

достатній

3.2.

високий

3.3.

достатній

3.4.

достатній

За напрямом 3.: достатній

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

Розроблено, схвалено та затверджено Стратегію розвитку КЗ «Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради Волинської області на 2021 - 2026 роки» (далі – Стратегія), яка оприлюднена на офіційному сайті школи. Напередодні розроблення Стратегії видано наказ про створення робочої групи, до складу якої включено заступників директора (кожен з яких відповідав за певний напрямок), вчителі, батьки, члени учнівського самоврядування. У документі визначено цінності, місію, візію, мету, основні стратегічні завдання та операційні цілі розвитку школи, проблеми над якими працює заклад, аналіз ситуації (сильні та слабкі сторони, можливості і загрози), пропозиції розвитку освітнього, виховного та управлінського процесів, очікуванні результати. Проте в Стратегії не визначено джерел фінансування для реалізації операційних цілей.

Свою участь в розробленні Стратегії за результатами анкетування та інтерв’ю підтвердили більшість педагогічних працівників (78 %), адміністрація закладу та представники учнівського самоврядування.

Річний план роботи школи на 2021/2022 навчальний рік реалізує Стратегію та враховує освітню програму, містить аналіз діяльності школи за минулий навчальний рік, за результатами якого висвітлено проблемний стан справ закладу. Аналіз виконання річного плану обговорюється на педагогічній раді та чітко прослідковується в щорічному звіті керівника закладу освіти. За потреби відбувається коригування даного планування упродовж навчального року. До розроблення річного плану, за результатами анкетування педагогічних працівників та інтерв’ю із головою учнівського самоврядування, залучалися більшість педагогів (79 %) та члени учнівського самоврядування.

За результатами вивчення документації та інформацією, отриманою під час інтерв’ю із заступником керівника встановлено, що діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію освітньої програми, річного плану роботи та Стратегії. На педагогічній раді схвалюються основні документи за якими працює заклад освіти, розглядаються питання забезпечення освітнього процесу, організації методичної роботи, планування та режиму роботи закладу освіти, переведення випуску та нагородження учнів, участь в інноваційній та експериментальній діяльності, морального й матеріального заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів і педагогічних працівників та інші питання пов’язані з діяльністю закладу. Засідання педагогічної ради проводяться регулярно. Усі опитані педагогічні працівники (100 %) вважають, що педагогічна рада функціонує системно й ефективно, під час засідань розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично. Водночас 15 % педагогічних працівників відзначають помітну відсутність активності колег під час обговорення питань та прийнятті рішень на засіданнях педагогічної ради.

У 2021 році в закладі освіти розроблено, схвалено педагогічною радою та затверджено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, в якому передбачено складові внутрішньої системи якості освіти:

стратегія та процедури забезпечення якості освіти;

створення безпечного освітнього середовища;

система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

критерії, правила й процедури оцінювання учнів;

критерії, правила й процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

критерії, правила й процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти оприлюднено на офіційному сайті закладу. До розроблення проєкту Положення залучалися усі учасники освітнього процесу.

У школі проводиться комплексне самооцінювання за чотирма напрямами, до якого залучені всі учасники освітнього процесу. Створено робочу групу та розроблено орієнтовний план роботи з проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти, в основу якого покладено використання інформації отриманої під час проведення внутрішніх моніторингів.

За результатами інтерв’ю та аналізу документації можна стверджувати, що керівництво вживає необхідних заходів для створення належних умов діяльності школи, зокрема вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, залучає спонсорів до її покращення, бере участь у різних проєктах. На сайті закладу розміщено кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих та зароблених коштів.

Адміністрація спільно з батьківською громадськістю та спонсорами постійно працює над оновленням матеріально-технічної бази, створенням належних умов для організації освітнього процесу, комфортного перебування в закладі здобувачів освіти та педагогічних працівників.

Тільки з метою підготовки до нового 2021 - 2022 навчального року в закладі освіти витрачено 15 000 гривень бюджетних коштів та           141 400 гривень зароблених закладом. Зокрема закуплено стінки в кабінет фізики (16 000 гривень), укладено ламінат (7 000 гривень), встановлено металопластикові двері (62 000 гривень), проведено фарбування приміщення їдальні (11 000 гривень), монтаж натяжної стелі в коридорі третього поверху (45 400 гривень).

В Стратегії розвитку закладу освіти передбачено до 2025 року здійснити цілий ряд нових заходів: ремонт твердого покриття й паркану території, спортивної зали, сходинкових маршів, заміну вікон на І поверсі на енергозберігаючі, модернізацію бібліотеки школи, завершення заміни ламп освітлення на енергозберігаючі, реконструкцію внутрішнього двору, утеплення приміщень освітнього закладу, оновлення матеріальної бази навчальних кабінетів.

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних та інших працівників та взаємну довіру. Усі опитані педагогічні працівники вважають, що психологічний клімат у школі сприяє їх співпраці. Вони зазначили в анкетуванні, що адміністрація відкрита до спілкування, наявна співпраця між керівництвом та працівниками, керівництво враховує пропозиції працівників, вчителі можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не збігається з позицією керівництва, розбіжності вирішуються конструктивно. Більшість опитаних учнів вказали, що в піднесеному настрої та охоче йдуть до школи (78 %), 18 % – здебільшого не охоче і лише 4 % не хочуть іти до школи. Небажання йти до шкоди учні пов’язують із раннім підйомом (83 %), перевантаженими днями складними предметами (73 %), великою кількістю занять та домашніх завдань (62 %). Більшість батьків (77 %) в анкетуванні підтвердили, що діти в піднесеному настрої та охоче йдуть до школи. Батьки небажання дітей іти до школи пов’язують з упередженим ставлення з боку вчителів (18 %) та взаємодією з однокласниками та іншими учнями (15 %).

Учасники освітнього процесу задоволені відкритістю до спілкування з боку керівництва. Для налагодження швидкої комунікації створено Viber-групи, Messenger, Facebook, Instagram, Telegram, активно діє сайт школи, проводяться індивідуальні формальні та неформальні зустрічі та бесіди.

Керівництво закладу освіти вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідні заходи реагування. На сайті розміщено порядок складання, подання запиту на інформацію та графік роботи дирекції школи. Усі звернення, що надходять до закладу освіти, реєструються у журналі секретарем та в день надходження передаються на розгляд керівникові. До розгляду звернень залучаються заступники директора, а в разі потреби – соціальний педагог та практичний психолог. Заявникам надаються обґрунтовані письмові відповіді. Майже усі батьки (94 %) стверджують, що завжди вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти і досягти взаєморозуміння (94 %), адміністрація враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень (92 %). Найбільшою довірою в батьків користуються класні керівники (97 %), саме на їх допомогу розраховують у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною. Значно менше батьків звертаються за допомогою до шкільного психолога (20 %), педагогів (16 %), директора (16 %). Майже усі учасники освітнього процесу стверджують, що їх думка враховується під час прийняття важливих управлінських рішень. Переважна більшість учнів (80 %) зазначили, що керівництво школи доступне та відкрите до спілкування (коли є якась пропозиція або проблема, завжди можна прийти до директора та поспілкуватися), більшість здобувачів освіти (76 %) в анкетуванні відповіли, що керівництво закладу реагує та розглядає звернення (скарги/пропозиції). Проте 19 % учнів зазначили, що їм нічого не відомо про можливість звернення до керівництва. Усі педагогічні працівники (100 %) відмітили, що керівництво відкрите до спілкування, адміністрація та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці, враховуються пропозиції педагогічних працівників щодо підвищення якості освітнього процесу, розвитку закладу.

Заклад освіти оприлюднює, забезпечує змістовне наповнення та періодично оновлює інформацію про свою діяльність на власному сайті, інформаційних стендах та сторінках соціальних мереж. Інформація на офіційному сайті відповідає вимогам статті 30 Закону України «Про освіту». Опитані батьки зазначили, що отримують актуальну інформацію про діяльність закладу освіти від класних керівників (92 %), на батьківських зборах (76%), в спільнотах соціальних мереж (28 %) і лише 15 % батьків отримують необхідну інформацію з сайту.

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

У закладі освіти штат укомплектовано кваліфікованими кадрами, педагогічні працівники працюють за фахом. На офіційному сайті наявна інформація про відсутність вакансій та Порядок і умови проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у комунальному закладі «Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради Волинської області».

З метою підвищення якості освітньої діяльності адміністрація постійно застосовує заходи матеріального та морального заохочення педагогічних працівників, зокрема вчителі нагороджуються грамотами, подяками різного рівня за досягнення в педагогічній діяльності та за результативну роботу з учнями. Щороку учителі отримують матеріальне стимулювання, розмір якого обраховується відповідно до розроблених критеріїв оцінювання роботи педагогічних працівників. У закладі наявний Колективний договір між адміністрацією і працівниками комунального закладу «Луцька гімназія № 18 Луцької міської ради Волинської області» на 2022 - 2026 роки, Положення про преміювання працівників закладу освіти, Положення про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам школи.

Серед учителів школи: 1 - переможець всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року» у номінації «Німецька мова», 2 - лауреати конкурсу у номінації «Англійська мова» та «Правознавство», 1 - дипломант всеукраїнського етапу конкурсу у номінації «Англійська мова». Троє учителів англійської мови стали переможцями україно-американської програми IREX і стажувались у США. Вчителі німецької мови проходили стажування у Німеччині, а вчитель французької мови – у Франції. Двоє учителів англійської мови – тренери Британської Ради з питань впровадження нових методів навчання в Новій Українській школі для вчителів не тільки англійської мови, а й інших дисциплін. 1 учитель – фасилітатор Британської Ради, вчитель французької мови - тьютор посольства Франції в Україні, автор підручника французької мови для 1-4 класів, 4 учителі англійської мови - автори підручника з англійської мови для учнів        8 класів. Учителі іноземних мов беруть участь у експертизі нових підручників для освітніх закладів України. 5 вчителів англійської мови та 5 вчителів української мови є постійними екзаменаторами відкритої частини тестів ЗНО з англійської та української мов. Двоє вчителів початкової школи та вчитель німецької мови є експертами сертифікації вчителів та інституційному аудиту. У початковій школі працюють четверо сертифікованих учителів.

За результатами інтерв’ю з директором та заступниками директора встановлено, що у закладі освіти створено умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Зокрема, розроблено, затверджено та оприлюднено Орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників КЗ «Луцька гімназія №18 Луцької міської ради» на 2022 рік. Формування плану ґрунтується на принципі академічної свободи. Для підвищення кваліфікації педагогічні працівники самостійно обирають теми та суб’єкти підвищення кваліфікації. Періодично питання підвищення кваліфікації, розвитку творчої ініціативи, професійної майстерності розглядаються на засіданнях педагогічної ради. Керівництво школи щорічно подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації.

Усі педагоги (100 %) задоволені створеними умовами для постійного підвищення кваліфікації, їх чергової та позачергової атестації й відмічають, що в закладі відсутні перешкоди для їх професійного зростання.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

Результати анкетування батьків, учнів та педагогів підтверджують, що у закладі освіти створено умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Усі педагогічні працівники (100 %), батьки (99 %) та учні (98 %) вважають, що їх права не порушуються.

Також усі опитані вчителі (100 %), майже усі батьки (92 %) та учні (90%) зазначили, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень.

У закладі освіти створено умови для розвитку органів громадського самоврядування, зокрема діють батьківський комітет, педагогічна ради та учнівське самоврядування, представники яких долучаються до обговорення питань щодо діяльності школи.

Структура шкільного учнівського самоврядування – це гімназійна республіка, яка функціонує відповідно до Статуту, що включає вибори президента та функціонування міністерств за напрямами діяльності учнів: освіти і науки, культури, охорони здоров’я, милосердя, дисципліни та правопорядку, мас-медіа. Представники учнівського парламенту мають реальні можливості для дієвого впливу на певні аспекти функціонування школи через опитування, звернення, спільні обговорення, засідання спільно з керівництвом. Учнівський парламент створює групи взаємодопомоги у навчанні. Аналіз інтерв’ю із головою учнівської ради показав, що учнівське самоврядування долучається до питань забезпечення комфортного освітнього середовища, планування виховних годин та розважальних заходів, вибору форм дистанційного навчання, розроблення річного плану роботи школи та розкладу уроків. Батьки та учні відіграють ключову роль у формуванні варіативної частини Освітньої програми, надають пропозиції щодо розкладу уроків, компонування меню в шкільній їдальні; зміцнення матеріальної бази.

Режим роботи закладу враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості його діяльності. Розклад навчальних занять сформований відповідно до освітньої програми, відповідає санітарно-гігієнічним нормам та регламенту організації освітнього процесу в школі на період карантину. Абсолютна більшість опитаних батьків задоволені організацією освітнього процесу в школі (97 %) та учні задоволені розкладом занять (92 %) (незадоволення пов’язують з перевантаженням дня складними предметами, в тому числі на перших/останніх уроках та великою кількістю домашніх завдань).

Під час розроблення освітньої програми враховується думка учасників освітнього процесу (вибір навчальних програм, класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, профільним вивченням навчальних предметів, вибірково-обов’язкових навчальних предметів) шляхом їх опитування. За результатами анкетування батьків встановлено, що респонденти брали участь у вирішені наступних питань: визначення курсів за вибором і факультативів – 42 %, профілю навчання – 41 %, вибіркових навчальних предметів (інтегрованих курсів) – 24 %, освітньої програми – 21 %. Опитування здобувачів освіти показали, що найбільше учні брали участь у визначенні профілю навчання (60 %), визначенні курсів за вибором і факультативів (52 %), оформлені та дизайні навчальних кабінетів та інших приміщень (45 %), дозвіллі (37 %), визначенні тематики гуртків (22 %). Однак, 10 % учнів зазначили, що їхня думка не враховувалась щодо жодного питання організації освітнього процесу.

За результатами аналізу протоколів засідань педагогічних рад, інтерв’ю із заступниками директора, лідерами учнівського самоврядування з’ясовано, що у закладі освіти застосовуються різні форми організації освітнього процесу, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання. На засіданні педагогічної ради розглядались питання організації дистанційного навчання з учнями, використання інтернет-ресурсів для проведення уроків, контрольних та самостійних робіт, налагодження ефективного онлайн навчання. На сайті закладу освіти розміщено Положення про організацію освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання в Луцькій гімназії № 18, Інструкцію та рекомендації щодо використання корпоративного облікового запису в Google для учнів гімназії. Для комунікації з учнями під час проведення дистанційного навчання заклад освіти використовує електронні платформи Google Classroom, Zoom, інформація про дистанційне навчання систематично оновлюється на його сайті. Для індивідуальних та групових консультацій і запитань створені Viber-групи у кожному класі, із залученням вчителів-предметників і класних керівників.

Індивідуальні освітні траєкторії учнів розробляються лише за заявою батьків, для тих учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти. У закладі проводиться системна робота з обдарованими дітьми. У рамках реалізації програми «Творча обдарованість» організовано роботу філії «Пошук» міського наукового товариства «Ерудит», основною метою якої є залучення до наукових досліджень обдарованої учнівської молоді, розвиток інтелектуальних здібностей учнів, їх творчого мислення, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Особливо цікавими для юних науковців гімназії стали: щорічна «Декада Науки», гімназійна наукова конференція, інтелектуальні «Брейн-Ринги», КВК, предметні тижні, учнівські партнерські фестивалі. Зміст діяльності в науковому товаристві учнів визначається планом роботи, зорієнтованим на поглиблене вивчення тієї чи іншої галузі науки. У закладі працюють 15 гуртків різного спрямування, функціонують хореографічний колектив «Полісянка» та фольклорний колектив «Калиновий цвіт». Укладено договір про співпрацю в галузі фізичної культури та спорту із Комунальним закладом «ДЮСША №2 Луцької міської ради», угоду про співпрацю з Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Для якісного забезпечення підготовки учнів використовуються навчально-дослідницька база, матеріально-технічні ресурси, інформаційно-бібліотечні ресурси навчального закладу, наукових установ, вищої освіти.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Керівництво забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидії фактам її порушення. У закладі освіти розроблено, схвалено на засіданні педагогічної ради, затверджено та оприлюднено на вебсайті закладу Положення про систему та механізми забезпечення академічної доброчесності педагогічних працівників та здобувачів освіти комунального закладу «Луцька гімназія №18 Луцької міської ради Волинської області».

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; надання достовірної інформації про власну педагогічну діяльність; контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями; об’єктивне оцінювання результатів навчання. Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей (при підготовці навчальних проєктів); надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності (під час захисту навчального проєкту). На інформаційних стендах закладу є матеріали про норми академічної доброчесності. Керівництво забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками (наявні сертифікати вчителів). Як засвідчили результати анкетування, майже усі здобувачі освіти (97 %) та педагогічні працівники (99 %) поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності та вживають заходів щодо забезпечення академічної доброчесності у навчанні та професійній діяльності.

Керівництво закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції, забезпечує проведення відповідних освітніх та інформаційних заходів, про що свідчать результати анкетування учнів. Серед форм інформування 66 % учнів назвали бесіди, 46 % - навчальні заняття, 31 % - позаурочні заходи, 21 % - бесіди із запрошеними гостями, 20 % - електронні ресурси. 98 % опитаних педагогічних працівників підтвердили систематичність проведення інформаційних, освітніх заходів, спрямованих на формування негативного ставлення до корупції в учасників освітнього процесу.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

4.1.

достатній

4.2.

достатній

4.3.

високий

4.4.

високий

4.5.

високий

За напрямом 4.: високий