Психологічна служба

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ЛУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ 18

Соціальний педагог – Андрусік Людмила Юріївна

Практичний психолог – Романенко Ольга Костянтинівна

Загальна інформація

Завдання психологічної служби Луцької гімназії №18 полягають у сприянні повноцінному особистісному і духовному розвитку вихованців; створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку, до плідної навчальної діяльності; виявленні найбільш ефективних форм організації навчально-виховного процесу.

Працівники  психологічної служби керуються етичним кодексом психолога та соціального педагога,  дотримуються педагогічної етики, поважають гідність особистості. Вони будують свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Працівники служби пропагують здоровий спосіб життя, підвищують рівень психологічних знань співробітників, батьків та учнів.

Принципом роботи служби є конфіденційність. Працівники зберігають професійну таємницю, не поширюють відомостей, отриманих у процесі психологічної та соціально-педагогічної діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди людині чи її оточенню.

Метою діяльності служби є створення сприятливих соціально-психологічних умов для творчого розвитку особистості дітей та підлітків на різних вікових етапах.

Основні напрями діяльності служби:

Діагностична робота – оцінювання та психологічне обстеження дітей, батьків та педагогів; вивчення джерел негативного соціального та психологічного впливу на дітей та підлітків та можливостей його попередження тощо.

Корекційна робота – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку і поведінці, схильність до правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціальної корисної життєвої перспективи.

Консультування – проведення індивідуальних та групових консультацій, а також, надання порад та рекомендацій учням, їх батькам та педагогам.

Профілактична робота – сприяння вихованню в учнів потреби в дотриманні норм та правил поведінки відповідно до суспільних норм і цінностей, здорового способу життя. Своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі тощо.

Просвітницька робота – проведення тематичних бесід та занять для педагогів, батьків та учнів.

Навчальна діяльність - викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків психологічного та соціально-педагогічного спрямування.

Зв’язки з громадськістю – робота служби зорієнтована на розвиток, розширення та зміцнення зв’язків з представниками громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій сфері.

Організаційно-методична робота- організація власної діяльності, аналіз та узагальнення результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чекліст готовності дитини до 1-го класу

Ваша дитина цього року йде у перший клас? Тоді саме час вмикати зворотний відлік часу і почати підготовку до школи послідовно і без поспіху. Але навіть не думайте муштрувати дитину читанням чи лічбою. Адже значно важливішими є навички комунікації, орієнтування в просторі, готовність дотримуватися правил та розпорядку дня. Разом із фіналістом премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 Андрієм Олійником склали для вас чекліст обов’язкових соціально-побутових умінь першачка.

Витворюйте позитивний імідж школи. Найважливіше завдання родини у підготовці до 1-го класу — це зняти страх дитини перед школою. У жодному разі не допускайте фраз на кшталт: «Якщо не вивчиш алфавіт, тебе не візьмуть до школи», «Школа — не місце для ігор», «Якщо будеш у школі нечемна/ий, вчителька насварить». Дитина має розуміти: школа — це місце, де вона буде щасливою і прийнятою, а не насвареною чи покараною.

Пояснюйте дитині, хто такий учитель. Розкажіть, що роль учителя — бути наставником для дітей: він допомагає вчитися, пізнавати світ, він є другом, але він також несе відповідальність за учнів. Вчителя слід поважати, а не боятися. Проговоріть із дитиною варіанти звертання до вчителя: залежно від школи це може бути звертання на ім’я по батькові або «пані Маріє», «пане Андрію». Але в жодному разі не «тьотя Наталя» чи «дядя Віктор».

Програвайте з дитиною ситуації привітання з учителями та учнями. Поясніть, що вчитель — друг, але все ж старший, тому з учителями школи слід вітатися «Добрий ранок», «Добрий день», а з однокласниками можна «Привіт». Якщо дитина не ходить у садочок, варто потренувати стандартні фрази знайомства: «Привіт, мене звати Софія. Давай разом гратися./Можна погратися біля тебе/твоєю іграшкою?» Для успішного спілкування з однолітками дитина повинна вміти розповісти, що вона любить робити, чим бавитися, що їсти.

Привчайте дитину вдома до «шкільного» розпорядку дня. Дитина повинна мати власне окреме робоче місце, де можна сидіти зручно, з рівною спиною, правильно тримаючи ручку. Практикуйте вдома зосереджену роботу дитини за столом не більш ніж 20 хвилин, потім — рухливу перерву. Дуже прошу батьків не ставити на дитячий стіл перекус, бо так дитина привчиться малювати і хрумати пластівці одночасно. У школі ми ще раз наголошуємо на правилі: на уроці їсти не можна, для цього є перерва.

Якомога більше говоріть з дитиною. Це найкращий спосіб підготуватися до школи — ідете вулицею, говоріть про все, що бачите довкола: про дерева, тварин, погоду, автомобілі. Цікавтеся думкою дитини, слухайте її та не перебивайте. Це дуже ефективний спосіб розвивати мовлення дитини та її навички спілкування.

Must know відомості дитини про себе: власне ім’я та прізвище, імена батьків, домашня адреса, місто, країна, дата свого народження. Обов’язкові загальні поняття: пори року, послідовність місяців року та днів тижня, назви різних фруктів, овочів, тварин та рослин, елементарні правила дорожнього руху. Звісно, на уроках ми знову будемо вивчати місяці та пори року, але ці поняття вже мають бути знайомі дитині.

Поясніть, що у школі діють правила, і їх треба дотримуватись. Але не муштруйте дитину, що в класі можна говорити лише з дозволу вчителя або тільки якщо була піднесена рука. У Новій українській школі на кожному уроці ми маємо живий діалог дітей, тому тут діють правила взаємоповаги: не можна перебивати того, хто говорить, перекрикувати чи вигукувати. Усі правила співжиття у класі ми з дітьми спершу створюємо, а потім стараємося дотримуватися. Батьки мають власним прикладом привчати дітей уважно слухати співрозмовника і не перебивати.

Перевірте базові побутові навички дитини. З досвіду роботи з дітьми знаю, що на момент першого класу дітям ще складно самостійно зав’язувати шнурки, застібати/розстібати пасок, штани чи спідницю, переодягатися в спортивну форму тощо. Упевніться, що дитина вміє робити все це сама, без допомоги дорослого, або намагайтеся купувати речі без складних застібок чи шнурівок. Привчайте дітей складати свої речі охайно в одному місці, а не розкидати по класу.

Упевніться, що дитина має навички самообслуговування. Дитина має чітко знати: якщо їй треба до туалету, вийти можна в будь-який момент уроку без окремого дозволу від учителя. Достатньо просто повідомити вчителя, що є потреба вийти.

Привчайте дитину впізнавати свої шкільні речі та тримати їх впорядкованими. По-перше, купуйте речі до школи разом із дитиною: щоб вона сама їх обирала, а потім могла впізнати свої. Щоб діти не плутали зошити та підручники, поки вони ще не впевнено читають, я пропоную учням спеціальні наліпки. По-друге, тренуйте навички дитини складати шкільну сумку за розкладом на наступний день: хай дитина роздивиться всі відділення свого рюкзака і визначить, куди і що складатиме. У першому класі це можна робити разом із дорослим, але до 4-го класу дитина вже повинна повністю сама збиратися до школи. По-третє, раджу батькам підписувати одяг дітей на внутрішніх етикетках: так учитель зможе швидше знайти власника речі.

Влаштуйте гру-імітацію «Мій перший день у школі». Перетворіть один день на гру у школу: хай хтось із батьків грає роль учителя, а хтось — іншого учня. Так зможете потренувати всі складові шкільного дня, змоделювати ситуації на уроці чи на перерві. Батьки, закликаю вас не боятися гратися, адже гра лежить в основі навчання у Новій українській школі, і це справді ефективний спосіб прокачування навичок.

Дізнайтеся, чи у вашому закладі діє «Школа майбутнього першокласника». Якщо так, раджу скористатися нею. Зазвичай вона починає роботу якраз за 6 місяців до вересня, і це чудова нагода для дитини пройти період адаптації ще до початку навчального року.

Ходіть на прогулянку або на гуртки у вашу майбутню школу. Дитині важливо поступово звикати до будівлі школи, подвір’я. Якщо можете, запишіть дитину у гурток при школі або відвідайте День відкритих дверей. Це допоможе дитині сприймати школу як безпечне, дружнє, знайоме середовище, а отже адаптація до шкільного життя пройде легше.

Підготуйте себе і дитину до сепарації. Зі свого досвіду знаю, що найбільший страх майбутнього першокласника — що поруч не буде мами. Тому про це варто говорити з дитиною вже зараз: що школа — це дружнє середовище, там завжди можна попросити про допомогу вчителя, що після уроків на тебе чекатиме мама чи тато. Другий дитячий страх — страх невдачі: що у школі він або вона зробить щось не за правилами, а вдома за це насварять. Раджу батькам практикувати здорове ставлення до помилок: помилок неможливо уникнути, вони потрібні нам, щоб вчитися.

Рекомендації батькам з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

Будь-які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1.Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

 

2.Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

 

3.Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

 

4.Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

 

5.Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

 

6.Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

 

7.Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

 

8.Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

 

9.Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

 

10.У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

 

11.Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

 

12.Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

 

13.Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

 

14.Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

 

15.У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.